Чи є форма зуба основним критерієм під час корекції естетико-функціональної дисгармонії у фронтальній ділянці? Звіт про клінічний випадок комплексного підходу, що включає хірургію, керовану протетичним плануванням

Анотація

Вступ. Збереження біологічно обґрунтованого співвідношення між тканинами пародонту і структурами зубів, які відновлюються різними видами ортопедичних конструкцій, є надзвичайно важливим прогностичним чинником довготривалого клінічного та функціонального успіху комплексної дентальної реабілітації, особливо у випадках, коли лікування спрямоване на корекцію наявної естетико-функціональної дисгармонії у фронтальній ділянці.

Мета. Представити можливості комплексного підходу, що поєднує хірургічне втручання, кероване протетичним плануванням, для лікування естетико-функціональної дисгармонії, використовуючи форму зуба як основний критерій успішного планування результату.

Звіт про клінічний випадок. У цьому клінічному випадку представлено протетично керований підхід до реабілітації, що поєднує цифрове планування, використання тимчасових реставрацій та хірургічну реконтуруючу остеопластику для досягнення оптимальних естетичних і функціональних результатів. Комплексна діагностика включала конусно-променеву комп’ютерну томографію (КПКТ), внутрішньоротове сканування та стандартизований фотопротокол для оцінки параметрів твердих і м’яких тканин. Хірургічне втручання передбачало проведення гінгівектомії, остоектомії та остеопластики відповідно до контурів, визначених тимчасовими реставраціями, що забезпечувало протетично керований підхід до модифікації твердих тканин. Лабораторно виготовлені тимчасові реставрації використовувалися для встановлення нового рівня цементно-емалевої межі (ЦЕМ), яка слугувала критичним орієнтиром для подальших маніпуляцій із кістковою тканиною. Постійні реставрації із діоксиду цирконію виготовлялися на основі цифрових файлів тимчасових конструкцій, що забезпечувало точну передачу запланованої морфології зубів. Під час річного спостереження пацієнт демонстрував стабільні естетичні результати, здоровий пародонтальний статус і гармонійні оклюзійні співвідношення. Цей клінічний випадок підкреслює ефективність цифрового планування у поєднанні з тісною міждисциплінарною співпрацею між ортопедом, хірургом-стоматологом і зубним техніком у веденні складних реабілітацій у фронтальній ділянці. Вирішальним чинником, що сприяв успішному результату лікування, було відтворення нової цементно-емалевої межі на тимчасових реставраціях у поєднанні з технікою вертикальної препаровки, яка забезпечила контрольовану адаптацію м’яких тканин і їхню довготривалу стабільність.

Висновки. Інтеграція сучасних цифрових робочих процесів із біологічно орієнтованими техніками препарування забезпечує точний контроль над позицією ясеневого зеніту та підтримує протетично керовані хірургічні стратегії у випадках складних естетико-функціональних реабілітацій фронтальної ділянки. Тимчасові реставрації відіграють ключову роль у формуванні профілю виходу та спрямуванні дозрівання м’яких тканин, тоді як використання багатошарових каркасів із діоксиду цирконію та цифрових протоколів отримання відбитків забезпечує оптимальну біосумісність, точність і крайову герметичність. Представлений клінічний випадок підкреслює, що синергія між цифровим плануванням, ретельною роботою з тимчасовими конструкціями та тісною співпрацею між клініцистом і зуботехнічною лабораторією є визначальними чинниками довготривалої стабільності, естетичної гармонії та задоволення пацієнта результатом лікування.

Заява про конфлікт інтересів

Автори не мають потенційного конфлікту інтересів, який може вплинути на рішення про публікацію цієї статті.

Заява про фінансування

Не було отримано жодного фінансування для допомоги в підготовці та проведенні цього дослідження, а також у написанні цієї статті.