Ukrainian Dental Journal

Journal Title: Ukrainian Dental Journal

Title abbreviation: UDJ

DOI: 10.56569/UDJ.3.1-2.2024

УДК: 616.314(477)(05)

Таким є шлях: від репрезентації клінічних випадків до структурованих наукових досліджень

Послідовна модифікація та вдосконалення концепцій в структурі існуючої доказової бази є невід’ємною частиною її розвитку та матурації, однак даний процес характеризується вираженою тяглістю у часі через потребу всестороннього опрацювання тих фактів та доказів, які власне і обгрунтовують доцільність перегляду уже усталених поглядів. І часу, як завжди, недостатньо: за період необхідний для перегляду одних підходів, клінічна практика, будучи середовищем динамічним та жвавим, уже встигає накопичити інших спостережень та припущень, які в подальшому будуть перевірені в ході структурованих наукових досліджень. З цього слідує важливий висновок, який некоректно ігнорувати: для лікарів-практиків найпростішим форматом комунікації, обговорення та репрезентації з точки зору динамічності залишаються описи клінічних випадків, в структурі котрих вони мають можливість продемонструвати власні пропозиції модифікацій лікувального процесу, і водночас – перевірити універсальність та аплікабельність загальноприйнятих клінічних положень, дискутуючи над такими.

Четвертий номер «Українського стоматологічного журналу» в значній мірі є яскравим прикладом вітчизняного досвіду імплементації міжнародної доказової бази у клінічну стоматологічну практику українських провідних фахівців з його репрезентацією у форматі клінічних випадків, де системність реалізованого підходу до реабілітації та глибинне розуміння біологічних концепцій слугували запорукою досягнення успішних у довгостроковій перспективі результатів.

У цьому номері читачі можуть ознайомитися із практичними перевагами використання частково-епітелізованих сполучнотканинних трансплантатів для аугментації м’яких тканин периімплантатної ділянки та проаналізувати доступні альтернативні підходи для аналогічних клінічних ситуацій. Окремою публікацією представлено досвід застосування методу негайної дентоальвеолярної реставрації ділянки критично-компрометованого центрального різця, втрата котрого раніше інтерпретувалась як найбільший естетичний виклик для можливостей стоматологічної реабілітації. В номері журналу також на конкретному клінічному випадку представлено перегляд підходу до негайної реставрації дистально необмежених ділянок адентії конструкціями з опорою на дентальних імплантатах, уникаючи при цьому травматичних втручань в проекції верхньощелепового синусу, та послуговуючись можливостями сучасних цифрових технологій. Важливою для читачів з точки зору комплексності реалізованого алгоритму буде публікація клінічного випадку корекції естетично-функціональної дисгармонії, базуючись на сучасних концепціях біологічно-орієнтованої реабілітації та хірургічного видовження коронок. У розрізі міжнародної співпраці колективом авторів підготовлено також комплексний огляд доступних на сьогодні публікацій, в якому чітко структуровано усі практично-аплікабельні нюанси щодо ендодонтичного лікування зубів з дисплазією дентину І типу. Унікально-значущою для даного номеру журналу є репрезентація результатів клінічно-мікробіологічних досліджень, котрі обгрунтовують доцільність застосування середників з функцією вивільнення кисню для оптимізації класичних протоколів лікування пацієнтів з патологією пародонтиту ІІІ-ІV стадії. Усі ці варіативні тематики об’єднує одне ціле – вони розпочалися з клінічних випадків, і деякі ще продовжують накопичувати дані для опрацювання, а деякі – уже представляють готові результати.

Відтак, шановні читачі, дозвольте представити Вашій увазі четвертий номер «Українського стоматологічного журналу» – видання, яке може стати відправною точкою вашого власного наукового шляху, видання відкритого до співпраці не лише із науковцями, але й лікарями-практиками, видання, спрямованого на репрезентацію українського стоматологічного досвіду та наукових здобутків на міжнародному рівні, при цьому рівняючись лише на кращих!

Шлях особистісного наукового становлення є тривалим та тернистим – від репрезентації клінічних випадків до структурованих наукових досліджень, але цей шлях – єдино-правильний у збереженні методологічної послідовності, наукового пізнання та трактування доказів.

Головний редактор, Лариса Дахно
Заступник головного редактора, Мирослав Гончарук-Хомин